підмивати

ПІДМИВА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПІДМИ́ТИ, и́ю, и́єш, док., перех.

1. Мити комусь які-небудь частини тіла знизу, зісподу.

Перед доїнням вим’я корови обов’язково підмивають теплою водою і насухо витирають чистим рушником (Хлібороб Укр., 3, 1966, 32);

Підмити дитину.

2. Частково (перев. знизу) руйнувати, розмиваючи стрімкою або тривалою течією води.

Недалеко від Святогорська.. біліють крейдяні урвища. Могутні весняні повені що не рік підмивають їх усе глибше і глибше (Собко, Звич. життя, 1957, 3);

Азовське море невпинно підмиває свої береги (Геол. Укр., 1959, 12);

Під берегом підмила лід весняна снігова вода (Коп., Подарунок, 1956, 81);

*У порівн. Якось на очах почав розвіватися туман, неначе його підмивала невидима хвиля (Стельмах, Вел. рідня, 1951, 700);

// Розмиваючи грунт, виносити на поверхню, робити видимим, доступним.

Велетенські хвилі прибою набігали на берег, обламували його, підмивали прибережні дерева та кущі й часом забирали їх за собою (Трубл., II, 1950, 103);

Ой ти, дубочку кучерявий, Ой, а хто ж тебе скучерявив? Скучерявили густі лози, Підмили корінь дрібні сльози (Фр., XI, 1952, 25).

3. перен. Діяти руйнівно; руйнувати що-небудь поступово, але невпинно.

Зростаючий мілітаризм, антагонізм праці і капіталу, розпад колоніальної системи, суперечності між капіталістичними країнами, нестримне піднесення революційного руху робітничого класу, бурхливе зростання світового соціалізму підмивають і руйнують імперіалізм, ведуть до його ослаблення і загибелі (Колг. Укр., 9, 1961, 1).

4. розм. Мити нашвидку, злегка або частково, подекуди.

Підмивати підлогу.

5. перев. недок., перен., розм. Спонукати кого-небудь до якоїсь дії.

Гостре й пекуче відчуття своєї сили тепер наповнювало її, підмивало на щось таке, чим би вона могла виявити свою волю над цим ненависним для неї кублом (Мик., II, 1957, 404);

Почне що-небудь робити, а всередині в неї якийсь голос підмиває: йди та йди, — так як стане кортіти, то як Христя не перемагається, а таки покине й свою роботу, й дітей — біжить до Катерини (Григ., Вибр., 1959, 195);

// безос. , перев. у сполуч. із сл. так і, аж і інфін. Про надзвичайно велике бажання що-небудь робити.

Її так і підмиває говорити! (Мирний, III, 1954, 224);

Мене підмивало пожартувати з дівчат, ..забрати одяг та зажадати викупу (Збан., Малин. дзвін, 1958, 67);

Максим, підбігши до санок, як у воду, пірнає в пахуче сіно, зіскакує на ноги і зручніше вмощується біля візника. Його аж підмиває хоч трохи поправити кіньми (Стельмах, І, 1962, 215).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

підмивати

Значення в інших словниках