1. Словник української мови в 11 томах

підмостки

ПІДМО́СТКИ, ів, мн. (одн. підмо́сток, тка, ч.).

1. Настелені дошки на опорах чи якому-небудь підвищенні.

Серед церкви поставили високі підмостки, огорожені штахетами і заслані килимами (Н.-Лев., І, 1956, 373);

Мовчки йде [Геррісон] до підмостка, гурт дає дорогу йому (Ірчан, І, 1958, 260);

// буд. Пристосування з козел (у 2 знач.) і перекладини для роботи на високій будові.

Для кладки печей понад 95-100 см заввишки застосовують підмостки. Найпростіші підмостки складаються з двох козел з перекладинами через 50 см, на які кладуть дошки настилу (Довідник сіль. будівельника, 1956, 451).

2. також у сполуч. із сл. театральний. Спеціальна площадка, підвищена над підлогою, землею, на якій відбувається показ театральних вистав, виступи артистів, самодіяльності і т. ін.; сцена, кін.

Максим пропхався наперед до підмостків, на яких вже стояли молоді виконавці (Кочура, Родина.., 1962, 80);

// Театр, театральна діяльність.

Запозичуючи з народної практики, вертепна драма культивує на театральних підмостках такі форми, як хоровий і сольний спів, ансамбль, танець (Укр. клас. опера, 1957, 29).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. підмостки — підмо́стки множинний іменник Орфографічний словник української мови
  2. підмостки — див. поміст Словник синонімів Вусика
  3. підмостки — -ів, мн. (одн. підмосток, -тка, ч.). 1》 Настелені дошки на опорах чи якому-небудь підвищенні. || буд. Пристосування з козел (у 2 знач.) і перекладини для роботи на високій будові. 2》 також у сполуч. зі сл. театральний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. підмостки — Поміст, примостка, ришта, риштова, кладка, кін, див. сцена Словник чужослів Павло Штепа
  5. підмостки — ПІДМО́СТКИ, ів, мн. (одн. підмо́сток, тка, ч.). 1. Настелені дошки на опорах чи якому-небудь підвищенні. Серед церкви поставили високі підмостки, огорожені штахетами і заслані килимами (І. Словник української мови у 20 томах
  6. підмостки — КО́ЗЛА (КО́ЗЛИ) (підставка, стіл і т. ін. з дощок на чотирьох ніжках; чотиринога підставка для різання дров), ПІДМО́СТКИ, ПІДМО́СТЯ розм., КОБИ́ЛА розм., КОБИ́ЛИ́ЦІ (КОБИ́ЛИ́ЦЯ) розм., КОБИ́ЛЬНИЦІ (КОБИ́ЛЬНИЦЯ) діал. Словник синонімів української мови