підмостки

КО́ЗЛА (КО́ЗЛИ) (підставка, стіл і т. ін. з дощок на чотирьох ніжках; чотиринога підставка для різання дров), ПІДМО́СТКИ, ПІДМО́СТЯ розм., КОБИ́ЛА розм., КОБИ́ЛИ́ЦІ (КОБИ́ЛИ́ЦЯ) розм., КОБИ́ЛЬНИЦІ (КОБИ́ЛЬНИЦЯ) діал. Все у них виходило незграбно: козла хиталися, пилку заїдало, і самі вони більше сварилися, ніж пиляли (Я. Баш); (Настя (що влізла на козли і почала білити стелю):) Прошу всіх вийти. Не заважайте працювати (І. Кочерга); Дівчата обстругували стіни, — які з долу, які з кобилиць угорі (А. Головко); Тут жив Дзьобан, який щоранку з кобилицею і пилкою на плечі йшов до міста (М. Томчаній); Шпарують жінки сарай зокола, деякі з землі, інші з кобильниці (А. Головко).

ПОМІ́СТ (тимчасовий дерев'яний настил на підвищенні), РИШТО́ВАННЯ (РИШТУВА́ННЯ), ПІДМОСТКИ, ПІДМО́СТЯ розм., ПЛОЩА́ДКА розм., ПЛАТФО́РМА заст. Дріт тягся кудись вгору, Лажечников простежив за ним поглядом і знайшов в гілках високої старої осики замаскований поміст (Л. Первомайський); (Галя:) То Левко промову з риштовання говорив, а потім на радощах стрибнув на землю (О. Левада); На просторому подвір'ї зводилось високе риштування (О. Десняк); Оркестр розташувався перед сценою, бо на тимчасово приладнаних підмостках ледь вмістилось вісімдесят співаків (Ю. Збанацький); Відзвучала пісня, подалися зі сцени дівчата, і вже піднявся на підмостя високий хлопець-красень (І. Цюпа); Сценічна площадка; Він подав руку новому вчителеві, супроводив його до ступнів "градуса" — підвищеної дощаної платформи (І. Франко).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. підмостки — підмо́стки множинний іменник Орфографічний словник української мови
  2. підмостки — див. поміст Словник синонімів Вусика
  3. підмостки — -ів, мн. (одн. підмосток, -тка, ч.). 1》 Настелені дошки на опорах чи якому-небудь підвищенні. || буд. Пристосування з козел (у 2 знач.) і перекладини для роботи на високій будові. 2》 також у сполуч. зі сл. театральний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. підмостки — Поміст, примостка, ришта, риштова, кладка, кін, див. сцена Словник чужослів Павло Штепа
  5. підмостки — ПІДМО́СТКИ, ів, мн. (одн. підмо́сток, тка, ч.). 1. Настелені дошки на опорах чи якому-небудь підвищенні. Серед церкви поставили високі підмостки, огорожені штахетами і заслані килимами (І. Словник української мови у 20 томах
  6. підмостки — ПІДМО́СТКИ, ів, мн. (одн. підмо́сток, тка, ч.). 1. Настелені дошки на опорах чи якому-небудь підвищенні. Серед церкви поставили високі підмостки, огорожені штахетами і заслані килимами (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах