піднос
ПІДНО́С, ч.
1. род. у. Дія за знач. підно́сити.
2. род. а. Дерев’яний, металевий і т. ін. плоский посуд для перенесення страв; таця.
Перед пляшками на здоровенному підносі чорніє печена гуска, стоїть піджарене порося (Мирний, III, 1954, 82);
За спиною пана слідчого відчинились двері, і на порозі з’явився здоровенний вусатий наглядач з мідним начищеним підносом, на якому стояли дві склянки гарячого чаю (Чорн., Визволення, 1949, 103);
Ляга дорога в даль, на кручу, Де в’ються тучі грозові, І лиш піднос його [негра-носія] важучий Скрипить на чорній голові (Шпорта, Вибр., 1958, 156).
3. род. а, заст. Подарунок, хабар.
Не йди в суд з одним носом, а йди з підносом (Укр.. присл.., 1955, 16).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- піднос — підно́с іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- піднос — ч. 1》 род. -у. Дія за знач. підносити. 2》 род. -а. Дерев'яний, металевий і т. ін. плоский посуд для перенесення страв; таця. 3》 род. -а, заст. Подарунок, хабар. Великий тлумачний словник сучасної мови
- піднос — Тареля, таця, стябло Словник чужослів Павло Штепа
- піднос — ПІДНО́С, ч. 1. род. у. Дія за знач. підно́сити. 2. род. а. Дерев'яний, металевий і т. ін. плоский посуд для перенесення страв; таця. Словник української мови у 20 томах
- піднос — ПІДНО́С (плоский посуд для перенесення страв), ТА́ЦЯ, ТАРІ́ЛЬ рідше, СТЯБЛО́ діал. Входить Сусляєв з підносом, на якому дві склянки чаю, молочник, булочки і масло (І. Словник синонімів української мови