піднос
підно́с
ч.
1》 род. -у. Дія за знач. підносити.
2》 род. -а. Дерев'яний, металевий і т. ін. плоский посуд для перенесення страв; таця.
3》 род. -а, заст. Подарунок, хабар.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- піднос — підно́с іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- піднос — Тареля, таця, стябло Словник чужослів Павло Штепа
- піднос — ПІДНО́С, ч. 1. род. у. Дія за знач. підно́сити. 2. род. а. Дерев'яний, металевий і т. ін. плоский посуд для перенесення страв; таця. Словник української мови у 20 томах
- піднос — ПІДНО́С (плоский посуд для перенесення страв), ТА́ЦЯ, ТАРІ́ЛЬ рідше, СТЯБЛО́ діал. Входить Сусляєв з підносом, на якому дві склянки чаю, молочник, булочки і масло (І. Словник синонімів української мови
- піднос — ПІДНО́С, ч. 1. род. у. Дія за знач. підно́сити. 2. род. а. Дерев’яний, металевий і т. ін. плоский посуд для перенесення страв; таця. Словник української мови в 11 томах