1. Словник української мови в 11 томах

підозрений

ПІДО́ЗРЕНИЙ, а, е, діал. Підозрілий.

— Та хто бунтує? Перебрав [пан] Усіх сміліших, дотепніших, Що здавна їх на оці мав, — Та з них ніхто ніщо такого Підозреного не зробив, Щоб міг вину звалить на нього (Фр., X, 1954, 277);

Уміла [Векла] й збрехати з пренеповинним виразом лиця щось, аби вигородити підозрених людей (Дн. Чайка, Тв., 1960, 125).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. підозрений — підо́зрений дієприкметник діал. Орфографічний словник української мови
  2. підозрений — -а, -е, діал. Підозрілий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. підозрений — ПІДО́ЗРЕНИЙ, а, е, діал. Підозрілий. – Та хто бунтує? Перебрав [пан] Усіх сміліших, дотепніших, Що здавна їх на оці мав, – Та з них ніхто ніщо такого Підозреного не зробив, Щоб міг вину звалить на нього (І. Словник української мови у 20 томах
  4. підозрений — Підозре́ний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)