підозріваючий
ПІДОЗРІВА́ЮЧИЙ, а, е.
1. Дієпр. акт. теп. ч. до підозріва́ти.
2. у знач. прикм. З виразом, виявом підозри.
Любов.. кидає підозріваючий погляд на тітку і доктора (Л. Укр., II, 1951, 66).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- підозріваючий — ПІДОЗРІВА́ЮЧИЙ, а, е. З виразом, виявом підозри. Любов .. кидає підозріваючий погляд на тітку і доктора (Леся Українка). Словник української мови у 20 томах