1. Словник української мови в 11 томах

підпорядковуватися

ПІДПОРЯДКО́ВУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ПІДПОРЯДКУВА́ТИСЯ, у́юся, у́єшся, док. Бути залежним від кого-, чого-небудь.

Вишивка в українському народному одязі ніколи не була самоціллю, а завжди підпорядковувалась його практичному призначенню (Нар. тв. та етн., 1, 1966, 55);

// Діяти у відповідності до чого-небудь, у залежності від чогось.

Відтоді, як Безбородько став бувати у Річинських на правах нареченого, все життя в домі підпорядковувалося одній меті: його одруженню з Катериною (Вільде, Сестри.., 1958, 510).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. підпорядковуватися — підпорядко́вуватися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. підпорядковуватися — (приписам) виконувати що, не відхилятися від, ПІДКОРЯТИСЯ. Словник синонімів Караванського
  3. підпорядковуватися — -уюся, -уєшся, недок., підпорядкуватися, -уюся, -уєшся, док. Бути залежним від кого-, чого-небудь. || Діяти відповідно до чого-небудь, залежно від чогось. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. підпорядковуватися — ПІДПОРЯДКО́ВУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ПІДПОРЯДКУВА́ТИСЯ, у́юся, у́єшся, док. Бути залежним від кого-, чого-небудь. Вишивка в українському народному одязі ніколи не була самоціллю, а завжди підпорядковувалась його практичному призначенню (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах