підпорядковуючий
ПІДПОРЯДКО́ВУЮЧИЙ, а, е. Дієпр. акт. теп. ч. до підпорядко́вувати.
..обмежувати боротьбу класів боротьбою всередині парламенту або вважати цю останню найвищою, вирішальною, підпорядковуючою собі всі інші форми боротьби, значить переходити фактично на сторону буржуазії проти пролетаріату (Ленін, 40, 1974, 20).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- підпорядковуючий — -а, -е. Дієприкм. акт. теп. ч. до підпорядковувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- підпорядковуючий — ПІДПОРЯДКО́ВУЮЧИЙ, а, е. Який щось чому-небудь підпорядковує. Дедуктивна послідовність викладу тексту (від загальних підпорядковуючих понять до понять підпорядкованих і взаємопідлеглих) характеризується особливою жорсткістю та систематичністю... Словник української мови у 20 томах