1. Словник української мови в 11 томах

підпорядкувати

ПІДПОРЯДКУВА́ТИ див. підпорядко́вувати.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. підпорядкувати — підпорядкува́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. підпорядкувати — див. підпорядковувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. підпорядкувати — ПІДПОРЯДКУВА́ТИ див. підпорядко́вувати. Словник української мови у 20 томах
  4. підпорядкувати — ПІДПОРЯДКУВА́ТИ (поставити щось у залежність від когось, чогось), ПІДКОРИ́ТИ, УПІДЛЕ́ГЛИТИ рідше; ОСІДЛА́ТИ розм. (поставити в залежність від себе, своєї волі). — Недок.: підпорядко́вувати, підкоря́ти (підко́рювати рідше). Словник синонімів української мови