підпорядкувати
ПІДПОРЯДКУВА́ТИ (поставити щось у залежність від когось, чогось), ПІДКОРИ́ТИ, УПІДЛЕ́ГЛИТИ рідше; ОСІДЛА́ТИ розм. (поставити в залежність від себе, своєї волі). — Недок.: підпорядко́вувати, підкоря́ти (підко́рювати рідше). Здавалося, що кожний крок він підпорядкував якомусь лише одному твердому вирішенню (Г. Епік); Перекладач дуже часто стоїть перед небезпекою — або підкорити рідну мову іншомовній стихії, або, навпаки, нарядити мову перекладу в дуже національні, специфічно національні шати (М. Рильський); (Генерал:) Є обставини й події, яких ми ще не встигли осідлати (О. Левада).
Джерело:
Словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- підпорядкувати — підпорядкува́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- підпорядкувати — див. підпорядковувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- підпорядкувати — ПІДПОРЯДКУВА́ТИ див. підпорядко́вувати. Словник української мови у 20 томах
- підпорядкувати — ПІДПОРЯДКУВА́ТИ див. підпорядко́вувати. Словник української мови в 11 томах