підпрягати
ПІДПРЯГА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПІДПРЯГТИ́, яжу́, яже́ш, док., перех,
1. Впрягати додатково, до вже запряжених коней, волів і т. ін.
*Образно. Відомо, що свого часу купка соціал-демократичних зрадників підпрягла Данію до горезвісної атлантичної колісниці (Літ. газ., 5.VІ 1952, 4);
// перен., розм. Залучати додатково кого-небудь до якоїсь справи, роботи і т. ін.
Командирові вистачає справ і так по саме горло, а Гаркуша, не знати для чого, ще й шефів сюди підпрягає (Кучер, Чорноморці, 1956, 299).
2. Те саме, що запря́гати 1.
Воду тягає він [осел] так. Підпряжуть його до дишла. Ходить він у дишлі, крутить барабан. На барабан накручується кодола, а до кінця кодоли прив’язаний цебер, ціла бочка! (Сенч., На Бат. горі, 1960, 263).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- підпрягати — підпряга́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- підпрягати — -аю, -аєш, недок., підпрягти, -яжу, -яжеш, док., перех. 1》 Впрягати, додатково до вже запряжених коней, волів і т. ін. || перен., розм. Залучати додатково кого-небудь до якоїсь справи, роботи і т. ін. 2》 Те саме, що запрягати 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
- підпрягати — ПІДПРЯГА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПІДПРЯГТИ́, яжу́, яже́ш, док., кого, що. 1. Впрягати додатково, до вже запряжених коней, волів і т. ін. * Образно. Словник української мови у 20 томах
- підпрягати — ЗАЛУЧА́ТИ до чого (заохочувати, спонукати кого-небудь брати участь у чомусь), ПРИЛУЧА́ТИ, ПРИТЯГА́ТИ, ПРИТЯ́ГУВАТИ, ВТЯГА́ТИ (УТЯГА́ТИ) у що, ВТЯ́ГУВАТИ (УТЯ́ГУВАТИ) у що, ПІДПРЯГА́ТИ розм. — Док. Словник синонімів української мови