1. Словник української мови в 11 томах

підпряжка

ПІДПРЯ́ЖКА, и, ж.

1. Дія за знач. підпряга́ти.

*Образно. Може, з десяток женихів залітало на обійстя Вариводи, щоб одержати Ярину та пару добрячих волів з млином на підпряжку (Речм., Весн. грози, 1961, 85).

2. Упряж для підпряжного коня.

Порвати підпряжку.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. підпряжка — підпря́жка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. підпряжка — -и, ж. 1》 Дія за знач. підпрягати. 2》 Упряж для підпряжного коня. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. підпряжка — ПІДПРЯ́ЖКА, и, ж. 1. Дія за знач. підпряга́ти. * Образно. Може, з десяток женихів залітало на обійстя Вариводи, щоб одержати Ярину та пару добрячих волів з млином на підпряжку (В. Словник української мови у 20 томах
  4. підпряжка — У́ПРЯЖ (сукупність предметів для запрягання коней та інших тварин), ЗБРУ́Я, ШО́РИ мн., УПРЯ́ЖКА, ЗАПРЯ́ЖКА, ЗА́ПРЯГ, ПІДПРЯ́ЖКА, ПРИСТЯ́ЖКА діал. (для підпряжного коня). Дві пари найкращих жеребців запрягли, нова упряж з бубонцями (В. Словник синонімів української мови
  5. підпряжка — Підпря́жка, -ки ж. Припряжка. Словник української мови Грінченка