підпряжка

У́ПРЯЖ (сукупність предметів для запрягання коней та інших тварин), ЗБРУ́Я, ШО́РИ мн., УПРЯ́ЖКА, ЗАПРЯ́ЖКА, ЗА́ПРЯГ, ПІДПРЯ́ЖКА, ПРИСТЯ́ЖКА діал. (для підпряжного коня). Дві пари найкращих жеребців запрягли, нова упряж з бубонцями (В. Кучер); Іноді новобранці виразно відчували запах дьогтю і кінського поту — то пахла кінська ремінна збруя, що лежала жужмом біля гарби (Григорій Тютюнник); Запрягайте коні в шори, коні воронії (пісня); Старий.. поправив упряжку та натягнув віжки, готовий рушати в дорогу (Д. Бедзик); Промчали через садок перепуджені коні в запряжці і без їздового (О. Гончар); Не знав (кінь) запрягу і з неприхованою зневагою дивився на тих жалюгідних коняг, що тягли по розмоклій дорозі купецькі повози (П. Загребельний).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. підпряжка — підпря́жка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. підпряжка — -и, ж. 1》 Дія за знач. підпрягати. 2》 Упряж для підпряжного коня. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. підпряжка — ПІДПРЯ́ЖКА, и, ж. 1. Дія за знач. підпряга́ти. * Образно. Може, з десяток женихів залітало на обійстя Вариводи, щоб одержати Ярину та пару добрячих волів з млином на підпряжку (В. Словник української мови у 20 томах
  4. підпряжка — ПІДПРЯ́ЖКА, и, ж. 1. Дія за знач. підпряга́ти. *Образно. Може, з десяток женихів залітало на обійстя Вариводи, щоб одержати Ярину та пару добрячих волів з млином на підпряжку (Речм., Весн. грози, 1961, 85). 2. Упряж для підпряжного коня. Порвати підпряжку. Словник української мови в 11 томах
  5. підпряжка — Підпря́жка, -ки ж. Припряжка. Словник української мови Грінченка