1. Словник української мови в 11 томах

підрахунок

ПІДРАХУ́НОК, нку, ч.

1. Дія за знач. підрахо́вувати, підрахува́ти.

При підрахункові Данькових мідяків виявилось, що їх таки чимало: понад чотири карбованці (Гончар, Таврія, 1952, 85);

Після підрахунків стало відомо, що бригада Миколи Гуртового видобула за зміну сто вісімдесят тонн в’язкої руди (Ткач, Плем’я.., 1961, 421).

2. перев. мн. Результати, підсумки лічби, обчислень.

За підрахунком Купріяна Олександровича — вчителя комунівського.. — ця операція з коропами мала в жовтні дати комуні близько п’ятисот кіло риби (Донч., І, 1956, 50).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. підрахунок — підраху́нок іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. підрахунок — Обрахунок, рахунок; (дія) обчислення, (собівартості) калькуляція. Словник синонімів Караванського
  3. підрахунок — -нку, ч. 1》 Дія за знач. підраховувати, підрахувати. 2》 перев. мн.Результати, підсумки лічби, обчислень. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. підрахунок — ПІДРАХУ́НОК, нку, ч. 1. Дія за знач. підрахо́вувати, підрахува́ти. При підрахункові Данькових мідяків виявилось, що їх таки чимало: понад чотири карбованці (О. Словник української мови у 20 томах
  5. підрахунок — ПІ́ДСУМОК (сума, кількість, одержувана внаслідок підрахування), РАХУ́НОК, ПІДРАХУ́НОК, ЛІК розм. Щойно підбито підсумки першого кварталу (з газети); "В бутині робив півтретя місяця, а на рахунку вийшло, що ще винен підприємцеві 12 левів..." (Г. Словник синонімів української мови