підрахунок

підраху́нок

-нку, ч.

1》 Дія за знач. підраховувати, підрахувати.

2》 перев. мн.Результати, підсумки лічби, обчислень.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. підрахунок — підраху́нок іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. підрахунок — Обрахунок, рахунок; (дія) обчислення, (собівартості) калькуляція. Словник синонімів Караванського
  3. підрахунок — ПІДРАХУ́НОК, нку, ч. 1. Дія за знач. підрахо́вувати, підрахува́ти. При підрахункові Данькових мідяків виявилось, що їх таки чимало: понад чотири карбованці (О. Словник української мови у 20 томах
  4. підрахунок — ПІ́ДСУМОК (сума, кількість, одержувана внаслідок підрахування), РАХУ́НОК, ПІДРАХУ́НОК, ЛІК розм. Щойно підбито підсумки першого кварталу (з газети); "В бутині робив півтретя місяця, а на рахунку вийшло, що ще винен підприємцеві 12 левів..." (Г. Словник синонімів української мови
  5. підрахунок — ПІДРАХУ́НОК, нку, ч. 1. Дія за знач. підрахо́вувати, підрахува́ти. При підрахункові Данькових мідяків виявилось, що їх таки чимало: понад чотири карбованці (Гончар, Таврія, 1952, 85); Після підрахунків стало відомо... Словник української мови в 11 томах