1. Словник української мови в 11 томах

підрулювати

ПІДРУ́ЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ПІДРУЛИ́ТИ, лю́, ли́ш, док., перех. Управляючи кермом, наближатися на літаку, машині і т. ін. до чого-небудь; під’їжджати до чогось.

Лаверні майстерно посадив літака в кінці аеродрому і підрулив до дебаркадера (Ле, Клен. лист, 1960, 195);

Незабаром до райкому партії, мов блискавка, підрулила колгоспна легкова (Логв., Давні рани, 1961, 123).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. підрулювати — підру́лювати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. підрулювати — -юю, -юєш, недок., підрулити, -лю, -лиш, док., перех. Управляючи кермом, наближатися на літаку, машині і т. ін. до чого-небудь; під'їжджати до чогось. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. підрулювати — ПІДРУ́ЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ПІДРУЛИ́ТИ, лю́, ли́ш, док., що. Управляючи кермом, наближатися на літаку, машині і т. ін. до чого-небудь; під'їжджати до чогось. Словник української мови у 20 томах
  4. підрулювати — Юю, -юєш, недок., підрулити, -лю, -лиш, док. Підходити. Олена Семенівна підрулює до берега і називає кіз на ім'я (Інтернет). Словник сучасного українського сленгу
  5. підрулювати — ПІД'ЇЖДЖА́ТИ (їдучи, наближатися до когось, чогось), ПІД'ЇЗДИ́ТИ, НАД'ЇЖДЖА́ТИ, НАД'ЇЗДИТИ, ДОЇЖДЖА́ТИ, ДОЇЗДИ́ТИ, ПІДКО́ЧУВАТИСЯ розм., ПІДКО́ЧУВАТИ розм.; ПІДРУ́ЛЮВАТИ, ПРИРУ́ЛЮВАТИ (літаком, автомобілем; про літак, автомобіль); ПІДЛІТА́ТИ розм. Словник синонімів української мови