підрізувати
ПІДРІ́ЗУВАТИ, ую, уєш і ПІДРІЗА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПІДРІ́ЗАТИ, і́жу, і́жеш, док., перех.
1. Різати, надрізати знизу, при основі або трохи, не повністю.
Дмитраш з синами підрізують пилами міст біля млина на потоці (Козл., Весн. шум, 1952, 47);
— Коли ж ти встиг йому гудзики підрізати? — запитали хлопці.. (Руд., Вітер.., 1958, 87);
// Влучаючи кулею, снарядом і т. ін у що-небудь, збивати.
Вогонь фашистських автоматників підрізує доспілі колосся золотої пшениці, і зерно сумно обсипається на землю (Кач., Вибр., 1953, 410);
// розм. Ранити або вбивати яким-небудь ріжучим предметом.
Санько коняку підрізав ралом (Головко, І, 1957, 146);
— Інший випадок трапився пару років тому в Далмації. Там капрала підрізали, і до сьогодні не встановлено, хто це зробив (Гашек, Пригоди.. Швейка, перекл. Масляка, 1958, 291).
2. Обрізаючи кінці, робити що-небудь коротшим, меншим.
Охрім догадливий був парубійко! Прехорошенько взяв Підрізав поли він чимало, — Якраз, щоб на рукава стало (Гл., Вибр., 1951, 31);
Твій батько — його неможливо пізнати: Він вуса підрізав і чуб заодно (Перв., II, 1958, 91);
Коли Марсові обрубали хвіст і підрізали вуха, як належить.. доберман-пінчерам, мама обв’язала йому після операції забинтовану голову хусточкою (Ів., Таємниця, 1959, 47);
// техн. Рівняти, обробляючи на токарному верстаті.
Токареві часто доводиться обробляти уступи, підрізувати торці, буртики і т. п. Для цього застосовують підрізні різці (Різальні інстр.., 1959, 42).
◊ Підрі́зати кри́ла див. крило́.
3. Зрізувати верхівку рослини або частину її пагонів, щоб підсилити плодоносіння, прискорити дозрівання і т. ін.
— Чого ж я супостат, як сам прищепив грушу, чотири роки глядів її, поливав, підрізував (Л. Янов., І, 1959, 350).
4. перен., розм. Позбавляти кого-небудь сил, бадьорості, засобів існування і т. ін.
Думки, як черва, ворушаться в голові, точать її хворе серце, підрізують немощну силу (Мирний, III, 1954, 23);
Нас раптом оцей цеховий устав підрізав (Фр., II, 1950, 136);
Восени несподівано здохла коняка. Це відразу підрізало їхнє господарство (Коцюба, Нові береги, 1959, 73);
Ураз Марфа ще більше підрізала Захара, ніж раніше своїми брехнями між людьми, підточила його, як тиха вода каміння, бо одсторонила од нього жінку (Григ., Вибр., 1959, 175);
— Вірно! Колгоспи підрізають всяку можливість жити і розвиватися куркульству (Цюпа, Назустріч.., 1958, 295).
5. розм. Різати, нарізувати ще трохи, додатково.
Підрізати хліба.
Значення в інших словниках
- підрізувати — підрі́зувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- підрізувати — Підтинати, надрізувати, об-, з-, різати, сов. підрізати, (поли) вкорочувати, (волос) підстригати; дк. ПІДРІЗАТИ, ф. підчикрижити; (крила) ІД. приборкати. Словник синонімів Караванського
- підрізувати — див. різати Словник синонімів Вусика
- підрізувати — -ую, -уєш і підрізати, -аю, -аєш, недок., підрізати, -іжу, -іжеш, док., перех. 1》 Різати, надрізати знизу, при основі або трохи, не повністю. || Влучаючи кулею, снарядом і т. ін. у що-небудь, збивати. || розм. Великий тлумачний словник сучасної мови
- підрізувати — див. різати Словник чужослів Павло Штепа
- підрізувати — ПІДРІ́ЗУВАТИ, ую, уєш і ПІДРІЗА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПІДРІ́ЗАТИ, і́жу, і́жеш, док., що. 1. Різати, надрізати знизу, при основі або трохи, не повністю. Дмитраш з синами підрізують пилами міст біля млина на потоці (П. Словник української мови у 20 томах
- підрізувати — підрі́зати (підтя́ти, підітну́ти, притя́ти, злама́ти і т. ін.) / підрі́зувати (підріза́ти, підтина́ти, зла́мувати і т. ін.) кри́ла кому. Позбавити кого-небудь можливості здійснювати щось; підірвати міць, знесилити когось або обмежити поле його діяльності. Фразеологічний словник української мови
- підрізувати — ЗБИВА́ТИ (ударом, пострілом скидати, змушувати падати кого-, що-небудь), ЗНІМА́ТИ, ЗРІ́ЗУВАТИ, ЗРІЗА́ТИ, ПІДРІ́ЗУВАТИ, ПІДРІЗА́ТИ, ПІДСІКА́ТИ, ЗДІЙМА́ТИ розм. (пострілом). — Док.: зби́ти, зня́ти, зрі́зати, підрі́зати, підсі́кти, здійня́ти. Словник синонімів української мови
- підрізувати — Підрізувати, -зую, -єш сов. в. підрізати, -жу, -жеш, гл. 1) Подрѣзывать, подрѣзать. Підрізав поли він чимало. Гліб. 2) Вырѣзывать, вырѣзать соты въ ульѣ. От раз підрізав він вулика. Мнж. 100. Зблизивсь і Спас. Треба підрізувати мед. Г. Барв. 148. Словник української мови Грінченка