підрізуватися
ПІДРІ́ЗУВАТИСЯ, уюся, уєшся і ПІДРІЗА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., ПІДРІ́ЗАТИСЯ, і́жуся, і́жешся, док.
1. розм. Поранитися чим-небудь гострим.
Підрізатися ножем.
2. тільки док., розм. Підрізати собі волосся.
— То яке ж моє голення? Я би підрізався (Март., Тв., 1954, 342).
3. тільки недок. Пас. до підрі́зувати, підріза́ти.
Під лемешем розсипався тлустий чорнозем, соковито підрізалось коріння, а мідновусе обличчя Карпця почало братися радістю (Стельмах, II, 1962, 136).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- підрізуватися — підрі́зуватися дієслово недоконаного виду поранитися чимсь гострим; підрізати собі волосся; розрізатися Орфографічний словник української мови
- підрізуватися — -уюся, -уєшся і підрізатися, -аюся, -аєшся, недок., підрізатися, -іжуся, -іжешся, док. 1》 розм. Поранитися чим-небудь гострим. Підрізатися ножем. 2》 тільки док., розм. Підрізати собі волосся. 3》 тільки недок. Пас. до підрізувати, підрізати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- підрізуватися — ПІДРІ́ЗУВАТИСЯ, уюся, уєшся і ПІДРІЗА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., ПІДРІ́ЗАТИСЯ, і́жуся, і́жешся, док. 1. розм. Поранитися чим-небудь гострим. Підрізатися ножем. 2. тільки док., розм. Підрізати собі волосся. – То яке ж моє голення? Я би підрізався (Л. Словник української мови у 20 томах