1. Словник української мови в 11 томах

підселяти

ПІДСЕЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш і ПІДСЕ́ЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ПІДСЕЛИ́ТИ, селю́, се́лиш, док., перех., розм. Селити близько до кого-, чого-небудь або разом з кимсь, чимсь.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. підселяти — підселя́ти дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. підселяти — -яю, -яєш і підселювати, -юю, -юєш, недок., підселити, -селю, -селиш, док., перех., розм. Селити близько до кого-, чого-небудь або разом із кимсь, чимсь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. підселяти — ПІДСЕЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш і ПІДСЕ́ЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ПІДСЕЛИ́ТИ, селю́, се́лиш, док., кого, розм. Селити близько до кого-, чого-небудь або разом з кимсь, чимсь. Це вже четверта людина, з якою довелося ділити кімнату впродовж чотирьох років. Словник української мови у 20 томах
  4. підселяти — СЕЛИ́ТИ (десь на постійне або тимчасове проживання; давати притулок), ОСЕЛЯ́ТИ, ПОСЕЛЯ́ТИ, ПРИМІЩА́ТИ, ПРИМІ́ЩУВАТИ, ПРИТУЛЯ́ТИ розм., ПРИХИЛЯ́ТИ розм.; ПІДСЕЛЯ́ТИ (до когось); ПОМІЩА́ТИ, РОЗМІЩА́ТИ, РОЗМІ́ЩУВАТИ (надавати приміщення для проживання). Словник синонімів української мови