підселяти
підселя́ти
-яю, -яєш і підселювати, -юю, -юєш, недок., підселити, -селю, -селиш, док., перех., розм.
Селити близько до кого-, чого-небудь або разом із кимсь, чимсь.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- підселяти — підселя́ти дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
- підселяти — ПІДСЕЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш і ПІДСЕ́ЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ПІДСЕЛИ́ТИ, селю́, се́лиш, док., кого, розм. Селити близько до кого-, чого-небудь або разом з кимсь, чимсь. Це вже четверта людина, з якою довелося ділити кімнату впродовж чотирьох років. Словник української мови у 20 томах
- підселяти — СЕЛИ́ТИ (десь на постійне або тимчасове проживання; давати притулок), ОСЕЛЯ́ТИ, ПОСЕЛЯ́ТИ, ПРИМІЩА́ТИ, ПРИМІ́ЩУВАТИ, ПРИТУЛЯ́ТИ розм., ПРИХИЛЯ́ТИ розм.; ПІДСЕЛЯ́ТИ (до когось); ПОМІЩА́ТИ, РОЗМІЩА́ТИ, РОЗМІ́ЩУВАТИ (надавати приміщення для проживання). Словник синонімів української мови
- підселяти — ПІДСЕЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш і ПІДСЕ́ЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ПІДСЕЛИ́ТИ, селю́, се́лиш, док., перех., розм. Селити близько до кого-, чого-небудь або разом з кимсь, чимсь. Словник української мови в 11 томах