підслідчий
ПІДСЛІ́ДЧИЙ, а, е, юр. Признач. для тих, хто перебуває під слідством.
В кімнату нечутно входить вартовий з автоматом. — В підслідчу камеру! — наказує Геллефорт. Тамара виходить з вартовим (Хижняк, Тамара, 1959, 126);
В травні 1903 року Микишу заарештували: тринадцять місяців (до свого повноліття) він просидів у полтавській підслідчій тюрмі (Вітч., 6, 1967, 182).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- підслідчий — підслі́дчий прикметник Орфографічний словник української мови
- підслідчий — -а, -е, юр. Признач. для тих, хто перебуває під слідством. Великий тлумачний словник сучасної мови
- підслідчий — ПІДСЛІ́ДЧИЙ, а, е, юр. Признач. для тих, хто перебуває під слідством. В кімнату нечутно входить вартовий з автоматом. – В підслідчу камеру! – наказує Геллефорт. Тамара виходить з вартовим (А. Словник української мови у 20 томах