1. Словник української мови в 11 томах

підсмикнутий

ПІДСМИ́КНУТИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до підсмикну́ти.

Обидві гирки дзигарів підсмикнуті вгору, й маятник бадьоро марширує (Сміл., Зустрічі, 1936, 183);

// У знач. прикм.

Марія вертається із саду. В одній руці підсмикнута спідниця, а в другій — набрякла бруньками гілочка вишні (Вільде, Опов., 1954, 91).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. підсмикнутий — підсми́кнутий дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. підсмикнутий — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до підсмикнути. || у знач. прикм. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. підсмикнутий — ПІДСМИ́КНУТИЙ, а, е. Дієпр. пас. до підсмикну́ти. А Кирпа просто смішний був для дівчини: якийсь перекошений, одна рука звисає мало не до землі, друга підсмикнута догори, так ніби замахується мечем чи сокирою (П. Словник української мови у 20 томах