1. Словник української мови в 11 томах

підсмикнути

ПІДСМИКНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., перех. Однокр. до підсми́кувати.

Тепер їй недалеко.. Підсмикнула торбу, кроку набавила (Сміл., Сад, 1952, 107);

Камарець підсмикнув штани (Мик., II, 1957, 379);

Підсмикнув [Хома] плечем, рух, який має свідчити, що, мовляв, Нерчину нема чого дивуватися (Рибак, Час.., 1960, 736);

Страшна вівчарка боязко підсмикнула хвоста й дала ходу до ближнього обійстя (Смолич, Сорок вісім.., 1937, 340).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. підсмикнути — підсмикну́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. підсмикнути — -ну, -неш, док., перех. Однокр. до підсмикувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. підсмикнути — ПІДСМИКНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., що. Однокр. до підсми́кувати. Тепер їй недалеко .. Підсмикнула торбу, кроку набавила (Л. Смілянський); Камарець підсмикнув штани (І. Словник української мови у 20 томах
  4. підсмикнути — ПІДТЯГА́ТИ (ПІДТЯ́ГУВАТИ) (тягнучи, піднімати щось угору, вище), ПІДКА́СУВАТИ діал.; ПІДСМИ́КУВАТИ (ПІДСМИКА́ТИ) (різким рухом); ПІДТИКА́ТИ розм. (закріплюючи краї, кінці, поли чогось). — Док. Словник синонімів української мови