підступ

ПІ́ДСТУП, у, ч.

1. Дія за знач. підступа́ти 1 і підступа́тися.

До них [хлопців] на приступ теж ніяк, мерщій у рові засядуть і звідти груддям як засиплють, ні підступу до них (Головко, II, 1957, 243);

Вольовим зусиллям він спиняє нервовий дрож і.. починає шукати підступів до щуки (Кол., Терен.., 1959, 38).

2. перев. мн. Шлях, місце для підходу, приближення до чого-небудь (міста, села).

Мчить червона кіннота на підступах до Києва (Довж., І, 1958, 57);

Рота старшини Жученка займала позиції на лівому краю нерівної дуги, якою полк охоплював підступи до села (Ле і Лев., Півд. захід, 1950, 390).

3. перен. Зловмисність, прикрита показною доброзичливістю.

Хто хитрощами та підступом воював, той від підступу й погиб (Фр., IV, 1950, 63).

◊ Підво́дити пі́дступ див. підво́дити.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. підступ — (злий умисел) інтрига, каверза. Словник синонімів Полюги
  2. підступ — пі́дступ іменник чоловічого роду шлях, можливість підходу; підступність Орфографічний словник української мови
  3. підступ — Підступність, підступництво, хитрощі, лукавство; мн. ПІДСТУПИ, інтриґи, каверзи, підкопи; (до міста) СОВ. підходи. Словник синонімів Караванського
  4. підступ — -у, ч. 1》 Дія за знач. підступати 1) і підступатися. 2》 перев. мн.Шлях, місце для підходу, наближення до чого-небудь (міста, села). 3》 перен. Зловмисність, прикрита показною доброзичливістю. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. підступ — ПІ́ДСТУП, у, ч. 1. Дія за знач. підступа́ти 1 і підступа́тися. До них [хлопців] на приступ теж ніяк, мерщій у рові засядуть і звідти груддям як засиплють, ні підступу до них (А. Головко); Вольовим зусиллям він спиняє нервовий дрож і .. Словник української мови у 20 томах
  6. підступ — підво́дити / підве́сти пі́дступ під кого. Зловмисно готувати неприємність, прикрість кому-небудь. — Це Коцюбенко підвів під мене підступ! — сказав о. Артемій і постановив виселити Коцюбенка з села (І. Нечуй-Левицький). Фразеологічний словник української мови
  7. підступ — ПІ́ДСТУП (ПІ́ДСТУПИ) (злий умисел, часто прикритий показною доброзичливістю), ІНТРИ́ГА, КА́ВЕРЗА розм., ПИ́НХВА заст., СПЛІТ заст.; ПІДКО́П (ПІДКІ́П), ПІДСИ́ДЖУВАННЯ (таємні дії, спрямовані проти кого-небудь). Словник синонімів української мови
  8. підступ — Пі́дступ, -пу; -тупи, -пів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. підступ — докл. див. апроші. Архітектура і монументальне мистецтво
  10. підступ — Підступ, -пу м. Хитрость, коварство. Єв. Мр. VII. 32. Кого силою грабують, з кого підступом здирають. К. Псал. 59. Словник української мови Грінченка