1. Словник української мови в 11 томах

підтекст

ПІДТЕ́КСТ, у, ч. Внутрішній, прихований зміст якого-небудь тексту, висловлювання.

Відомо, що кожен пейзажний вірш має свій підтекст (Літ. газ., 12.I 1962, 2);

Хоч він з трибуни не просив пробачення перед пальмірівцями, та це можна було зрозуміти з підтексту (Руд., Остання шабля, 1959, 549).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. підтекст — підте́кст іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. підтекст — [п'ідтекст] -сту, м. (на) -с'т'і, мн. -стие, -с'т'іў Орфоепічний словник української мови
  3. підтекст — -у, ч. Внутрішній, прихований зміст якого-небудь тексту, висловлювання. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. підтекст — ПІДТЕ́КСТ, у, ч. Внутрішній, прихований зміст якого-небудь тексту, висловлювання. Відомо, що кожен пейзажний вірш має свій підтекст (з газ.); Хоч він з трибуни не просив пробачення перед пальмірівцями, та це можна було зрозуміти з підтексту (М. Руденко). Словник української мови у 20 томах
  5. підтекст — НА́ТЯК (слово або вислів, що не повністю щось розкриває, залишаючи можливість для здогадок слухача або читача); ПІДТЕ́КСТ (внутрішній, навмисно прихований зміст слова або вислову); АЛЕГО́РІЯ книжн., ІНАКОМО́ВЛЕННЯ книжн. Словник синонімів української мови