1. Словник української мови в 11 томах

підтиканий

ПІДТИ́КАНИЙ, а, е, розм.

1. Дієпр. пас. мин. ч. до підти́кати.

Спідниця з сотнею зборочок високо підтикана під червоний шерстяний домотканий пояс (Коп., Вибр., 1948, 167).

2. у знач. прикм. З підібраними, підгорнутими під що-небудь краями, кінцями і т. ін.

Дарка поклала квача коло відра,.. обсмикнула підтикану фартушину і подалась до хвіртки (Л. Укр., III, 1952, 650);

Попереду них крокував патлатий, в підтиканій рясі здоровань (Гончар, II, 1959, 105);

// В одязі з такими краями, кінцями і т. ін.

Біжить з кухні підтикана наймичка (Вас., Талант, 1955, 43).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. підтиканий — підти́каний дієприкметник розм. Орфографічний словник української мови
  2. підтиканий — -а, -е, розм. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до підтикати. 2》 у знач. прикм.З підібраними, підгорнутими під що-небудь краями, кінцями і т. ін. || В одязі з такими краями, кінцями і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. підтиканий — ПІДТИ́КАНИЙ, а, е, розм. 1. Дієпр. пас. до підти́кати. Спідниця з сотнею зборочок високо підтикана під червоний шерстяний домотканий пояс (О. Копиленко). 2. у знач. прикм. З підібраними, підгорнутими під що-небудь краями, кінцями і т. ін. Словник української мови у 20 томах