підігнути

ПІДІГНУ́ТИ див. підгина́ти.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. підігнути — підігну́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. підігнути — [п'ід'ігнутие] -ну, -д'ігнеиш/-д'ігнеш, -д'ігнеимо, -д'ігнеитеи/-д'ігнеите; нак. -ни, -н'іт' Орфоепічний словник української мови
  3. підігнути — див. підгинати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. підігнути — ПІДІГНУ́ТИ див. підгина́ти. Словник української мови у 20 томах
  5. підігнути — піджима́ти (підгорта́ти, підгина́ти і т. ін.) / піджа́ти (підгорну́ти, підігну́ти, підібга́ти і т. ін.) хвіст (хвоста́). 1. Втрачати упевненість, пиху, злякавшись чи засоромившись наслідків своїх дій, вчинків або відчуваючи свою провину. Фразеологічний словник української мови
  6. підігнути — ПІДІБГА́ТИ (ПІДОБГА́ТИ рідко) (ноги, хвіст тощо — підгорнути під себе або притиснути до себе), ПІДІГНУ́ТИ, ПІДІБРА́ТИ (ПІДОБРА́ТИ рідко), ПІДЖА́ТИ розм.; ПІДКО́РЧИТИ розм. (ноги). — Недок.: підбира́ти, підгина́ти, піджима́ти, підко́рчувати. Словник синонімів української мови
  7. підігнути — Підігнути, -ся см. підгинати, -ся. Словник української мови Грінченка