1. Словник української мови в 11 томах

підірваний

ПІДІ́РВАНИЙ, а, е.

1. Дієпр. пас. мин. ч. до підірва́ти.

Горіла хата, підірвана гранатою (Довж., І, 1958, 131);

Різні чутки полинули горами. Але найупертіше кружляли дві: одна — що князь хоче в тиші, далеко від світу, поправляти здоров’я, підірване в частих війнах, а друга — ніби це його послав сам король (Гжицький, Опришки, 1962, 5);

Останнім часом монополія Англії остаточно підірвана (Ленін, 22, 1971, 116);

// піді́рвано, безос. присудк. сл.

Сіверцев помовчав, — Ланц-хід, — став поволі пригадувати він. — Ланцюговий міст. — Підірвано (Гончар, III, 1959, 241);

Пан Никодим бачив, що авторитет Франка в домі Рошкевичів підірвано остаточно і що зятем йому не бути (Кол., Терен.., 1959, 329).

2. у знач. прикм. Зруйнований або видобутий вибухом.

Підірваний камінь вантажать екскаваторами в автомобілі або вагонетки (Таємн. вапна, 1957, 31).

3. у знач. прикм. Який втратив сили, надмірно натрудився від швидкого бігу.

Кінь, однак, не квапився і, видно, звик уже до штурханців і батогів, волік поволі підірвані ноги по нерівній дорозі (Кобр., Вибр., 1954, 112).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. підірваний — піді́рваний дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. підірваний — див. слабий Словник синонімів Вусика
  3. підірваний — [п'ід’ірванией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
  4. підірваний — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до підірвати. || підірвано, безос. присудк. сл. 2》 у знач. прикм.Зруйнований або видобутий вибухом; висаджений. 3》 у знач. прикм. Який втратив сили, надмірно натрудився від швидкого бігу. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. підірваний — ПІДІ́РВАНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до підірва́ти. Горіла хата, підірвана гранатою (О. Довженко); Різні чутки полинули горами. Але найупертіше кружляли дві: одна – що князь хоче в тиші, далеко від світу, поправляти здоров'я, підірване в частих війнах... Словник української мови у 20 томах
  6. підірваний — А, -е. 1. Зухвалий, ризикований, ненормальний. Навіть Юрко лише приблизно уявляє собі, що можна чекати від того підірваного (Л. Дереш). 2. Непередбачуваний, екзальтований. Кажу, що старушик у тебе, маленька, підірваний (А. Дністровий). Словник сучасного українського сленгу