підірваний

Значення в інших словниках

1. підірваний — піді́рваний дієприкметник Орфографічний словник української мови
2. підірваний — [п'ід’ірванией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
3. підірваний — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до підірвати. || підірвано, безос. присудк. сл. 2》 у знач. прикм.Зруйнований або видобутий вибухом; висаджений. 3》 у знач. прикм. Який втратив сили, надмірно натрудився від швидкого бігу. Великий тлумачний словник сучасної мови
4. підірваний — ПІДІ́РВАНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до підірва́ти. Горіла хата, підірвана гранатою (О. Довженко); Різні чутки полинули горами. Але найупертіше кружляли дві: одна – що князь хоче в тиші, далеко від світу, поправляти здоров'я, підірване в частих війнах... Словник української мови у 20 томах
5. підірваний — А, -е. 1. Зухвалий, ризикований, ненормальний. Навіть Юрко лише приблизно уявляє собі, що можна чекати від того підірваного (Л. Дереш). 2. Непередбачуваний, екзальтований. Кажу, що старушик у тебе, маленька, підірваний (А. Дністровий). Словник сучасного українського сленгу
6. підірваний — ПІДІ́РВАНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до підірва́ти. Горіла хата, підірвана гранатою (Довж., І, 1958, 131); Різні чутки полинули горами. Словник української мови в 11 томах