пійняти
ПІЙНЯ́ТИ, йму́, йме́ш, док., заст. Піймати (у 1-3 знач.).
Якби були пси пійняли, Якби зловили, то б то були били (Чуб., V, 1874, 79);
Розквокталася свиня, Квокче коло двору. «Пійміть, діду!» Дід пійняв, Посадив на яйця… (Рудан.,, Переслів’я, 1958, 19).
◊ [Не] пійня́ти ві́ру (ві́ри) кому, чому і без додатка — те саме, що [Не] йня́ти ві́ру (ві́ри) кому, чому ( див. ві́ра¹
). — Хіба я тобі віри пійму, що ти з своєї охоти усе на вгоду їй робиш? (Вовчок, І, 1955, 187);
— Зроду я не пійму віри, — одвітовав Кирило Тур, — щоб син старого Шрама бивсь по-розбишацьки (П. Куліш, Вибр., 1969, 105).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- пійняти — пійня́ти дієслово доконаного виду піймати арх. Орфографічний словник української мови
- пійняти — -йму, -ймеш, док., заст. Піймати (у 1-3 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
- пійняти — ПІЙНЯ́ТИ, йму́, йме́ш, док., заст. Піймати (у 1–3 знач.). Якби були пси пійняли, Якби зловили, то б то були били (П. Чубинський); Розквокталася свиня, Квокче коло двору. “Пійміть, діду!” Дід пійняв, Посадив на яйця... (С. Руданський). Словник української мови у 20 томах
- пійняти — ЛОВИ́ТИ (намагатися затримати того, хто тікає, віддаляється), СХО́ПЛЮВАТИ, ХАПА́ТИ розм., ХВАТА́ТИ розм., ЛА́ПАТИ діал. — Док.: злови́ти, схопи́ти, пійма́ти, спійма́ти, упійма́ти (впійма́ти), улови́ти (влови́ти), зла́пати... Словник синонімів української мови
- пійняти — Пійня́ти, -йму, -меш гл. = поняти. КС. 1883. IX. 220. Пійняв його пан Потоцький з коня за чуприну. Лукаш. В чистім полі много коней; є і карі, є й гніді. Як іспіймем, то поїдем, як не піймем, — пішки підем. Грин. III. 195. Словник української мови Грінченка