пійняти

Значення в інших словниках

1. пійняти — пійня́ти дієслово доконаного виду піймати арх. Орфографічний словник української мови
2. пійняти — ПІЙНЯ́ТИ, йму́, йме́ш, док., заст. Піймати (у 1–3 знач.). Якби були пси пійняли, Якби зловили, то б то були били (П. Чубинський); Розквокталася свиня, Квокче коло двору. “Пійміть, діду!” Дід пійняв, Посадив на яйця... (С. Руданський). Словник української мови у 20 томах
3. пійняти — ЛОВИ́ТИ (намагатися затримати того, хто тікає, віддаляється), СХО́ПЛЮВАТИ, ХАПА́ТИ розм., ХВАТА́ТИ розм., ЛА́ПАТИ діал. — Док.: злови́ти, схопи́ти, пійма́ти, спійма́ти, упійма́ти (впійма́ти), улови́ти (влови́ти), зла́пати... Словник синонімів української мови
4. пійняти — ПІЙНЯ́ТИ, йму́, йме́ш, док., заст. Піймати (у 1-3 знач.). Якби були пси пійняли, Якби зловили, то б то були били (Чуб., V, 1874, 79); Розквокталася свиня, Квокче коло двору. «Пійміть, діду!» Дід пійняв, Посадив на яйця… (Рудан.,, Переслів’я, 1958, 19). Словник української мови в 11 томах
5. пійняти — Пійня́ти, -йму, -меш гл. = поняти. КС. 1883. IX. 220. Пійняв його пан Потоцький з коня за чуприну. Лукаш. В чистім полі много коней; є і карі, є й гніді. Як іспіймем, то поїдем, як не піймем, — пішки підем. Грин. III. 195. Словник української мови Грінченка