1. Словник української мови в 11 томах

пікетник

ПІКЕ́ТНИК, а, ч. Особа, що входить у склад пікету ( див. пікет¹).

Пікетник віддав офіцерові честь (Тулуб, В степу.., 1964, 92);

Демонтажники.. стояли.. перед заводською брамою і пересміювалися із заводськими пікетниками (Смолич, V, 1959, 610).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пікетник — піке́тник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. пікетник — -а, ч. Особа, що входить до складу пікету (див. пікет I). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. пікетник — ПІКЕ́ТНИК, а, ч. Особа, що входить у склад пікету (див. піке́т¹). Пікетник віддав офіцерові честь (З. Тулуб); Демонтажники .. стояли .. перед заводською брамою і пересміювалися із заводськими пікетниками (Ю. Смолич). Словник української мови у 20 томах