пікетник
піке́тник
-а, ч.
Особа, що входить до складу пікету (див. пікет I).
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- пікетник — піке́тник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- пікетник — ПІКЕ́ТНИК, а, ч. Особа, що входить у склад пікету (див. піке́т¹). Пікетник віддав офіцерові честь (З. Тулуб); Демонтажники .. стояли .. перед заводською брамою і пересміювалися із заводськими пікетниками (Ю. Смолич). Словник української мови у 20 томах
- пікетник — ПІКЕ́ТНИК, а, ч. Особа, що входить у склад пікету ( див. пікет¹). Пікетник віддав офіцерові честь (Тулуб, В степу.., 1964, 92); Демонтажники.. стояли.. перед заводською брамою і пересміювалися із заводськими пікетниками (Смолич, V, 1959, 610). Словник української мови в 11 томах