піроксен

ПІРОКСЕ́Н, у, ч. Вивержений породоутворюючий мінерал класу силікатів магнію, заліза і кальцію.

Прикладом диференціації речовини в межах оболонки [Землі] може бути реакція, що проходить в силікаті магнію, при можливій суміші 65 процентів олівіну та 35 процентів піроксену і температурі 1000 — 1200 градусів (Наука.., 1, 1957, 25);

Піроксени. До цієї групи належать мінерали різного походження і дуже різноманітні за хімічним складом (Курс заг. геол., 1947, 58).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. піроксен — піроксе́н іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. піроксен — -у, ч. Вивержений породоутворюючий мінерал класу силікатів магнію, феруму і кальцію. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. піроксен — ПІРОКСЕ́Н, у, ч. Вивержений породотвірний мінерал класу силікатів магнію, заліза і кальцію. Прикладом диференціації речовини в межах оболонки [Землі] може бути реакція, що проходить в силікаті магнію... Словник української мови у 20 томах