пісно
ПІ́СНО. Присл. до пісни́й 1, 3.
— Булькоче.. мені в животі, бо пісно обідав сьогодні (Фр., IV, 1950, 15);
— Чого це у вас на весіллях пісно? (Ю. Янов., І, 1954, 18).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- пісно — пі́сно прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- пісно — Присл. до пісний 1), 3). Великий тлумачний словник сучасної мови
- пісно — ПІ́СНО. Присл. до пісни́й 1, 3. – Булькоче .. мені в животі, бо пісно обідав сьогодні (І. Франко); – Чого це у вас на весіллях пісно? (Ю. Яновський). Словник української мови у 20 томах
- пісно — Хоч і пісно, аби тісно. Хай буде і пісна страва, аби багато. Хто не постить, то ся злостить. Той що їсть ситні м'ясні страви, стає нервовим. Приповідки або українсько-народня філософія
- пісно — Пісно нар. Постно. Словник української мови Грінченка