пітний
ПІТНИ́Й, а́, е́.
1. Укритий потом; спітнілий.
Пахло.. брудними й пітними ногами в драних панчішках… (Головко, І, 1957, 56);
Ще раз ударив грім, іще раз насторожено запряли вухами пітні коні (Стельмах, II, 1962, 267);
// Просякнутий потом.
Ніяковість палила Анатолієві щоки. М’яв у кишені пітну двадцятьп’ятку, не знаючи, як віддати її (Мушк., Серце.., 1962, 279).
2. Вкритий краплями осілої пари; запітнілий.
Пітні шибки;
// Вологий, сирий (про землю).
Коли він вийшов у сад і глибоко вдихнув солодко теплі пахощі пітної землі, його розчулення відразу зникло (Горький, Діло Артам., перекл. Варкентін, 1950, 60).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- пітний — пітни́й прикметник Орфографічний словник української мови
- пітний — ПІТНИЙ – ПОТОВИЙ Пітний. Укритий, просякнутий потом, спітнілий; укритий краплями осілої пари; вологий тощо: пітні коні, пітна земля. Потовий. Який стосується поту; який виділяє піт тощо: потове виділення, потові залози. Літературне слововживання
- пітний — див. мокрий Словник синонімів Вусика
- пітний — -а, -е. 1》 Укритий потом; спітнілий. || Просякнутий потом. 2》 Вкритий краплями осілої пари; запітнілий. Пітні шибки. || Вологий, сирий (про землю). Великий тлумачний словник сучасної мови
- пітний — ПІТНИ́Й, а́, е́. 1. Укритий потом; спітнілий. Пахло .. брудними й пітними ногами в драних панчішках... (А. Головко); Ще раз ударив грім, іще раз насторожено запряли вухами пітні коні (М. Стельмах); // Просякнутий потом. Ніяковість палила Анатолієві щоки. Словник української мови у 20 томах
- пітний — ВОЛО́ГИЙ (насичений або покритий вологою), ВО́ГКИЙ, СИРИ́Й, ВОЛО́ЖИСТИЙ, ВІ́ЛЬГИЙ рідше, ВІЛЬГО́ТНИЙ рідше; ПІТНИ́Й (покритий потом). Пісок на березі вологий і м'яко вгинається під ногами (Я. Гримайло); Шура зайшла в свою вогку землянку (О. Словник синонімів української мови
- пітний — Пітни́й, -а́, -е́ Потный. Воно маленьке сонне, пітне, — простудимо. Г. Барв. 168. Словник української мови Грінченка