1. Словник української мови в 11 томах

пічкурик

ПІЧКУ́РИК, а, ч. Зменш.-пестл. до пічку́р¹.

Ловили [пастушки] сорочками, позав’язувавши рукава, пічкуриків (Ю. Янов., II, 1954, 155).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пічкурик — пічку́рик іменник чоловічого роду, істота риба Орфографічний словник української мови
  2. пічкурик — -а, ч. Зменш.-пестл. до пічкур I. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. пічкурик — ПІЧКУ́РИК, а, ч. Зменш.-пестл. до пічку́р¹. Ловили [пастушки] сорочками, позав'язувавши рукава, пічкуриків (Ю. Яновський). Словник української мови у 20 томах