пічкур
ПІЧКУ́Р¹, а́, ч. Дрібна річкова риба родини коропових.
Не річка — струмок тече з яру, і пічкурі в струмку водяться (Автом., Коли розлуч. двоє, 1959, 43);
У ставах.. є чимало смітної риби — карася, пічкура, в’юна (Колг. Укр., 2, 1961, 28).
ПІЧКУ́Р², а́, ч.
1. розм. Той, хто любить лежати на печі.
Радюк любив сусід таких, як сам: веселих і говорючих, і страх як не любив пічкурів і мовчунів! (Н.-Лев., І, 1956, 443);
// Те саме, що ле́дар.
Справжні мрійники, як і наш Кобзар, найроботящі люди. Вони не можуть терпіти розслабленої уяви сучасних пічкурів (Рад. Укр., 9.ІІІ 1964, 2).
2. діал. Опалювач, грубник.
— Перш було чорти і на дривітні колоддя колють, чорти і пічкурами, чорти і за смолою (Кв.-Осн., II, 1956, 243).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- пічкур — пічку́р 1 іменник чоловічого роду, істота риба пічку́р 2 іменник чоловічого роду, істота той, хто любить лежати на печі; опалювач Орфографічний словник української мови
- пічкур — див. відлюдкуватий; ледачий Словник синонімів Вусика
- пічкур — I -а, ч. Дрібна річкова риба родини коропових; піскар. II -а, ч. 1》 розм. Той, хто любить лежати на печі. || Те саме, що ледар. 2》 діал. Опалювач, грубник. Великий тлумачний словник сучасної мови
- пічкур — ПІЧКУ́Р¹, а́, ч. Дрібна річкова риба родини коропових. Не річка – струмок тече з яру, і пічкурі в струмку водяться (П. Автомонов); У ставах .. є чимало смітної риби – карася, пічкура, в'юна (з наук. літ.). ПІЧКУ́Р², а́, ч. 1. розм. Словник української мови у 20 томах
- пічкур — I. ПІЧКУ́Р (дрібна річкова риба), ПІСКА́Р, КО́БЛИК (КО́ВБЛИК) діал. Хлопці бродили по коліна, видивляючись між камінцями пічкурів (Ю. Збанацький); Вислизнув, як піскар з матні (приказка); Вдивляється (Мирон) у плюскітливу воду.. Словник синонімів української мови
- пічкур — Пічку́р, -ра́; -курі́, -рі́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)