пічкур

Значення в інших словниках

1. пічкур — пічку́р 1 іменник чоловічого роду, істота риба пічку́р 2 іменник чоловічого роду, істота той, хто любить лежати на печі; опалювач Орфографічний словник української мови
2. пічкур — див. відлюдкуватий; ледачий Словник синонімів Вусика
3. пічкур — I -а, ч. Дрібна річкова риба родини коропових; піскар. II -а, ч. 1》 розм. Той, хто любить лежати на печі. || Те саме, що ледар. 2》 діал. Опалювач, грубник. Великий тлумачний словник сучасної мови
4. пічкур — ПІЧКУ́Р¹, а́, ч. Дрібна річкова риба родини коропових. Не річка – струмок тече з яру, і пічкурі в струмку водяться (П. Автомонов); У ставах .. є чимало смітної риби – карася, пічкура, в'юна (з наук. літ.). ПІЧКУ́Р², а́, ч. 1. розм. Словник української мови у 20 томах
5. пічкур — I. ПІЧКУ́Р (дрібна річкова риба), ПІСКА́Р, КО́БЛИК (КО́ВБЛИК) діал. Хлопці бродили по коліна, видивляючись між камінцями пічкурів (Ю. Збанацький); Вислизнув, як піскар з матні (приказка); Вдивляється (Мирон) у плюскітливу воду.. Словник синонімів української мови
6. пічкур — ПІЧКУ́Р¹, а́, ч. Дрібна річкова риба родини коропових. Не річка — струмок тече з яру, і пічкурі в струмку водяться (Автом., Коли розлуч. двоє, 1959, 43); У ставах.. є чимало смітної риби — карася, пічкура, в’юна (Колг. Укр., 2, 1961, 28). ПІЧКУ́Р², а́... Словник української мови в 11 томах