піщаник
ПІЩА́НИК¹, у, ч. Осадочна гірська порода, що складається з піску, зцементованого глиною, вапном і т. ін.
Великі кам’яні кругляки, щербате каміння і річний піщаник — усе те валило в збиту громаду монголів (Фр., VI, 1951, 125);
На будовах дедалі ширше впроваджується збірний залізобетон, стінові блоки з черепашника і піщаника (Рад. Укр., 2.Х 1957, 1).
ПІЩА́НИК², а, ч.
1. Жовтий ховрах, який живе в ковильних степах, напівпустинях і пустинях.
2. Невеликий птах ряду куликів, що живе на берегах морів.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- піщаник — піща́ник 1 іменник чоловічого роду, істота тварина піща́ник 2 іменник чоловічого роду порода Орфографічний словник української мови
- піщаник — I -у, ч. Осадова гірська порода, що складається з піску, зцементованого глиною, вапном і т. ін. II -а, ч. 1》 Жовтий ховрах, який живе в ковилових степах, напівпустинях і пустинях. 2》 Невеликий птах ряду куликів, що живе на берегах морів. Великий тлумачний словник сучасної мови
- піщаник — ПІЩА́НИК¹, у, ч. Осадочна гірська порода, що складається з піску, зцементованого глиною, вапном і т. ін. Великі кам'яні кругляки, щербате каміння і річний піщаник – усе те валило в збиту громаду монголів (І. Словник української мови у 20 томах