піщаник
піща́ник
I -у, ч.
Осадова гірська порода, що складається з піску, зцементованого глиною, вапном і т. ін.
II -а, ч.
1》 Жовтий ховрах, який живе в ковилових степах, напівпустинях і пустинях.
2》 Невеликий птах ряду куликів, що живе на берегах морів.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- піщаник — піща́ник 1 іменник чоловічого роду, істота тварина піща́ник 2 іменник чоловічого роду порода Орфографічний словник української мови
- піщаник — ПІЩА́НИК¹, у, ч. Осадочна гірська порода, що складається з піску, зцементованого глиною, вапном і т. ін. Великі кам'яні кругляки, щербате каміння і річний піщаник – усе те валило в збиту громаду монголів (І. Словник української мови у 20 томах
- піщаник — ПІЩА́НИК¹, у, ч. Осадочна гірська порода, що складається з піску, зцементованого глиною, вапном і т. ін. Великі кам’яні кругляки, щербате каміння і річний піщаник — усе те валило в збиту громаду монголів (Фр. Словник української мови в 11 томах