піщаник

піща́ник

I -у, ч.

Осадова гірська порода, що складається з піску, зцементованого глиною, вапном і т. ін.

II -а, ч.

1》 Жовтий ховрах, який живе в ковилових степах, напівпустинях і пустинях.

2》 Невеликий птах ряду куликів, що живе на берегах морів.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. піщаник — піща́ник 1 іменник чоловічого роду, істота тварина піща́ник 2 іменник чоловічого роду порода Орфографічний словник української мови
  2. піщаник — ПІЩА́НИК¹, у, ч. Осадочна гірська порода, що складається з піску, зцементованого глиною, вапном і т. ін. Великі кам'яні кругляки, щербате каміння і річний піщаник – усе те валило в збиту громаду монголів (І. Словник української мови у 20 томах
  3. піщаник — ПІЩА́НИК¹, у, ч. Осадочна гірська порода, що складається з піску, зцементованого глиною, вапном і т. ін. Великі кам’яні кругляки, щербате каміння і річний піщаник — усе те валило в збиту громаду монголів (Фр. Словник української мови в 11 томах