радимич

РАДИ́МИЧ див. ради́мичі.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. радимич — ради́мич іменник чоловічого роду, істота представник стародавнього племені Орфографічний словник української мови
  2. радимич — РАДИ́МИЧ див. ради́мичі. Словник української мови у 20 томах