радіоактивність

РАДІОАКТИ́ВНІСТЬ, ності, ж. Самочинний або штучно викликаний розпад атомних ядер деяких хімічних елементів, який супроводжується випромінюванням елементарних частинок: електронів, позитронів і т. ін.

Довільне випускання речовинами променів, що не сприймаються оком, було назване радіоактивністю, а речовини, що випускають ці промені, — радіоактивними речовинами (від латинського слова «радіус» — промінь) (Хімія, 9, 1956, 21);

Відкриття радіоактивності дало людині могутній засіб для вивчення внутрішньої будови атома (Наука.., 10, 1962, 36);

Деякі хімічні елементи мають природну радіоактивність — ядра їх атомів можуть довільно розпадатися з утворенням нового елемента і випромінювання (Рад. Укр., 13.VII 1965, 4).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. радіоактивність — радіоакти́вність іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. радіоактивність — -ності, ж. Самочинний або штучно викликаний розпад атомних ядер деяких хімічних елементів, який супроводжується випромінюванням елементарних частинок: електронів, позитронів і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. радіоактивність — РАДІОАКТИ́ВНІСТЬ, ності, ж. Спонтанний або штучно викликаний розпад атомних ядер деяких хімічних елементів, який супроводжується випромінюванням елементарних частинок: електронів, позитронів і т. ін. Словник української мови у 20 томах
  4. радіоактивність — радіоакти́вність (від радіо... і активність) спонтанне (зумовлене внутрішніми причинами) перетворення атомних ядер та елементарних частинок на інші ядра та елементарні частинки. Словник іншомовних слів Мельничука
  5. радіоактивність — Розпад атомних ядер деяких хіміч. елементів з одночасним випромінюванням альфа-, бета-частинок, а також нейтрино і гамма-променів; буває природна або штучна (викликана бомбардуванням певного ядра, ск. Універсальний словник-енциклопедія
  6. радіоактивність — Радіоакти́вність, -ности, -ності, -ністю Правописний словник Голоскевича (1929 р.)