1. Універсальний словник-енциклопедія

радіоактивність

Розпад атомних ядер деяких хіміч. елементів з одночасним випромінюванням альфа-, бета-частинок, а також нейтрино і гамма-променів; буває природна або штучна (викликана бомбардуванням певного ядра, ск., протонами чи нейтронами); радіоактивними елементами є, зокрема, уран, плутоній, радій; радіоактивні ізотопи містять, ск., вуглець (14С), калій (40К), кобальт (60Cо); природну р. відкрив 1896 А.А. Беккерель, штучну 1934 І. та Ф. Жоліо-Кюрі. радіоактивність

Джерело: Універсальний словник-енциклопедія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. радіоактивність — радіоакти́вність іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. радіоактивність — -ності, ж. Самочинний або штучно викликаний розпад атомних ядер деяких хімічних елементів, який супроводжується випромінюванням елементарних частинок: електронів, позитронів і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. радіоактивність — РАДІОАКТИ́ВНІСТЬ, ності, ж. Спонтанний або штучно викликаний розпад атомних ядер деяких хімічних елементів, який супроводжується випромінюванням елементарних частинок: електронів, позитронів і т. ін. Словник української мови у 20 томах
  4. радіоактивність — радіоакти́вність (від радіо... і активність) спонтанне (зумовлене внутрішніми причинами) перетворення атомних ядер та елементарних частинок на інші ядра та елементарні частинки. Словник іншомовних слів Мельничука
  5. радіоактивність — Радіоакти́вність, -ности, -ності, -ністю Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. радіоактивність — РАДІОАКТИ́ВНІСТЬ, ності, ж. Самочинний або штучно викликаний розпад атомних ядер деяких хімічних елементів, який супроводжується випромінюванням елементарних частинок: електронів, позитронів і т. ін. Словник української мови в 11 томах