райдужний

РА́ЙДУЖНИЙ, рідше РА́ДУЖНИЙ, а, е.

1. Який має кольори райдуги; багатокольоровий.

Райдужні кола і вінки навкруги небесних світил є ознакою збільшення хмар і посилення вітру (Колг. Укр., 8, 1956, 42);

Бризки розсипались райдужними діамантами, і весь ставок спалахнув золотим вогнем (Донч., Секрет, 1947, 80);

*У порівн. Пучок сонячного проміння, як райдужна куля, спалахнув раптом на шпилі радіощогли «Могутнього» (Донч., II, 1956, 143).

∆ Ра́йдужна (ра́дужна) оболо́нка — те саме, що ра́дужка.

Крізь прозору рогівку видно райдужну оболонку, від якої залежить колір очей, і розміщену в її центрі зіницю (Наука.., 3, 1959, 27);

В передній частині [ока] судинна оболонка переходить у радужну оболонку, посередині якої є круглий отвір — зіниця (Курс фізики, III, 1956, 301).

2. перен. Який несе в собі приємні, щасливі сподівання і т. ін.; радісний.

Стара мати була переповнена райдужними надіями про майбутнє сина (Кач., Вибр., 1947, 134);

// Який відзначається радістю; піднесений.

Останніми днями Черниш справді був у безпричинно райдужному настрої (Гончар, III, 1959, 231);

// Який виражає веселість, грайливість.

Вона зітхнула і, закинувши назад голі руки, поправила зачіску і весело, манірно заговорила: — Якби я була принцесою, я б тут побудувала замок. Тут дуже красиво! — Провела своїми райдужними прижмуреними очима по зелених околицях (Тют., Вир, 1964, 231);

*Образно. Одеса стоїть над морем, ніби молода у вінку, завжди усміхнена, райдужна (Цюпа, Україна.., 1960, 232).