1. Словник української мови в 11 томах

рахування

РАХУВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. рахува́ти 1, 2, 7 і рахува́тися 1.

— Василю Васильовичу, — пролунав знайомий голос Ольги Павлівни, завуча школи. Береза здригнувся, ніби застали його за рахуванням крадених грошей (Томч., Готель.., 1960, 265);

Після таких розглядин та рахування самої з собою вона перелякалась своїх думок… (Мирний, І, 1949, 398).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. рахування — (визначання суми чогось) лічба, лічення, числення, рахуба. Словник синонімів Полюги
  2. рахування — рахува́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  3. рахування — -я, с. Дія за знач. рахувати 1), 2), 7) і рахуватися 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. рахування — РАХУВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. рахува́ти 1, 2, 7 і рахува́тися 1. – Василю Васильовичу, – пролунав знайомий голос Ольги Павлівни, завуча школи. Береза здригнувся, ніби застали його за рахуванням крадених грошей (М. Словник української мови у 20 томах
  5. рахування — РАХУВА́ННЯ, ЛІК, ЛІЧБА́, ЛІЧЕННЯ (ЛІЧІ́ННЯ), ЧИ́СЛЕННЯ, РАХУ́БА заст., РАХУ́НОК розм. Береза здригнувся, ніби застали його за рахуванням крадених грошей (М. Томчаній); Я не літописом холодним Холодний лік веду вікам (М. Словник синонімів української мови
  6. рахування — Рахува́ння, -ння, -нню, -нням Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. рахування — Рахува́ння, -ня с. Вычисленіе, исчисленіе. Рахування не в поминання! Коли ж небудь треба да по нас поминки робити. Макс. Словник української мови Грінченка