раювати

РАЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, недок.

1. міф. Бути в раю ( див. рай¹).

— Ой, у раю раювати! — сказав Дмитро. — А може, то занесуть отам на цвинтар та й амінь: гний у ямі (Март., Тв., 1954, 78).

2. розм. Відчувати насолоду, блаженство, щастя.

Вони дивились одне на одного й раювали (Н.-Лев., IV, 1956, 235);

Відлежувався [Сеспель] тепер у теплі, просто таки раював опісля всіх тих неймовірних випробувань, яких зазнав на цій проклятій війні (Збан., Сеспель, 1961, 251).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. раювати — раюва́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. раювати — (в раю) жити, перебувати, ур. царствувати; (в добрі) РОЗКОШУВАТИ, жм. богувати, купатися в щасті; П. кн. зазнавати насолоди <�втіхи>. Словник синонімів Караванського
  3. раювати — див. блаженствувати; жити Словник синонімів Вусика
  4. раювати — -юю, -юєш, недок. 1》 міф. Бути в раю (див. рай I 1)). 2》 розм. Відчувати насолоду, блаженство, щастя. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. раювати — РАЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, недок., розм. 1. Бути в раю (див. рай 1, 2). – Ой, у раю раювати! – сказав Дмитро. – А може, то занесуть отам на цвинтар та й амінь: гний у ямі (Л. Мартович). 2. Відчувати насолоду, блаженство, щастя. Словник української мови у 20 томах
  6. раювати — раюва́ти розкошувати (ср, ст) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  7. раювати — НАСОЛО́ДЖУВАТИСЯ ким, чим і без додатка (відчувати велике задоволення, насолоду, щастя), БЛАЖЕ́НСТВУВАТИ без додатка, підсил., УПИВА́ТИСЯ (ВПИВА́ТИСЯ) чим і без додатка, підсил., РАЮВА́ТИ без додатка, підсил. розм. Словник синонімів української мови
  8. раювати — Раюва́ти, раю́ю, раю́єш; раю́й, раю́йте; раю́ючи Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. раювати — Раювати, -юю, -єш гл. Блаженствоватъ. Грин. III. 394. К. ЦН. 230. Нехай так щасливо вікує, наче раює. Г. Барв. 310. Словник української мови Грінченка