раювання
РАЮВА́ННЯ, я, с., міф., розм. Дія за знач. раюва́ти.
Може, гадаєте: «..за страшне на землі бідування На небесах він [бог] нам дасть раювання»? (Л. Укр., І, 1951, 464);
— Ой гарно! Це ж раювання для вуха й зору, для серця й душі (Н.-Лев., IV, 1956, 268);
Чи міг передати юнак своє чуття, своє раювання в ці хвилини радості від перших зрозумілих слів своєї коханої? (Досв., Гюлле, 1961, 52).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- раювання — раюва́ння іменник середнього роду розм. Орфографічний словник української мови
- раювання — -я, с., міф., розм. Дія за знач. раювати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- раювання — РАЮВА́ННЯ, я, с., розм. Дія за знач. раюва́ти. Може, гадаєте: “.. за страшне на землі бідування На небесах він [Бог] нам дасть раювання”? (Леся Українка); – Ой гарно! Це ж раювання для вуха й зору, для серця й душі (І. Словник української мови у 20 томах
- раювання — ЗАДОВО́ЛЕННЯ (почуття, стан вдоволення чим-небудь), УТІ́ХА (ВТІ́ХА), КАЙФ розм. жарт., КЕЙФ заст. жарт. (від приємного байдикування); НАСОЛО́ДА, УСОЛО́ДА заст., РОЗКОШУВА́ННЯ, РАЮВА́ННЯ розм., ЗАЛА́ССЯ розм. рідко (високий ступінь задоволення). Словник синонімів української мови
- раювання — Раюва́ння, -ння, -нню, в -нні Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- раювання — Раюва́ння, -ня с. Жизнь въ раю, райское блаженство. Словник української мови Грінченка