1. Словник української мови в 11 томах

рвацтво

РВА́ЦТВО, а, с., розм. Вчинки, поведінка рвача.

Серед деякої частини громадян ще мають місце факти дармоїдства, рвацтва (Наука.., 9, 1957, 14);

Працьовитість [радянських людей] грунтується на глибокому розумінні значення своєї праці для комуністичного будівництва. Їм чужі рвацтво, халтурне ставлення до своєї праці (Ком. Укр., 12, 1965, 56).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. рвацтво — рва́цтво іменник середнього роду розм. Орфографічний словник української мови
  2. рвацтво — -а, с., розм. Вчинки, поведінка рвача. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. рвацтво — РВА́ЦТВО, а, с., розм. Вчинки, поведінка рвача. Словник української мови у 20 томах